16 вересня – День хірурга

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, камені в жовчному міхурі зустрічаються у 10-12% жителів Землі. Причому у жінок за сорок жовчнокам’яна хвороба виникає частіше, ніж у чоловіків-приблизно у 32% проти 16%. Що ж робити, якщо такий діагноз вже поставлений: носити камінь або видалити його разом з міхуром?

Симптоми

Жовчнокам’яна хвороба не виникає відразу. Розвиваючись поступово, вона до пори до часу може протікати безсимптомно, ніяк не даючи про себе знати. Хоча деякі ознаки все ж таки є:

• гіркота в роті;

• порушення травлення (запори або проноси);

• під час запалення стінок жовчного міхура (холецистит часто супроводжує жовчнокам’яна хвороба) можуть виникати періодичні болі у верхній половині живота-у правому предребер’ї, особливо після вживання жирної, пересмажені їжі, копченостей, солінь, алкоголю.

Причини виникнення хвороби

Жовч здорової людини складається з жовчних кислот, що синтезуються із холестерину, а також окси-сульфокислот фосфоліпідів. При порушенні балансу між цими речовинами можуть початися патологічні процеси всередині жовчного міхура, а точніше – на його стінках починає осідати холестериновий осад, який з часом може трансформуватися в камені. Причому перенасичення жовчі холестерином безпосередньо пов’язане з нерегулярним харчуванням: при тривалому голодуванні жовч застоюється в жовчному міхурі, і співвідношення концентрацій, що підтримує холестерин в розчиненому стані, порушується. Чималу роль у формуванні каменів фахівці відводять стресам: у момент нервового зриву жовчні протоки спазмуються, і рухова функція жовчного міхура знижується. Вносить свою частку у виникнення жовчнокам’яної хвороби і вагітність: зростаюча матка тисне на внутрішні органи, утруднюючи відтік жовчі.

Група ризику

На основі клінічних спостережень описаний ряд факторів, що сприяють розвитку хронічного холециститу. Нижче ми наводимо список цих факторів.

Надмірна вага (ожиріння) – сприяє підвищенню концентрації холестерину в жовчі. Холестерин є основним компонентом жовчних каменів, у зв’язку з чим підвищення його концентрації в жовчі прискорює розвиток жовчнокам’яної хвороби.

Жіноча стать – жіночі статеві гормони посилюють виділення холестерину, що сприяє розвитку хронічного холециститу й жовчнокам’яної хвороби по вже описаному вище механізму.

Вагітність – призводить до застою жовчі в жовчному міхурі

Літній вік – посилюється застій жовчі і збільшується концентрація холестерину в ній.

Прийом їжі з великими інтервалами – застій жовчі.

Цукровий діабет – застій жовчі і порушення вироблення жирів в печінці.

Прийом деяких ліків: оральні контрацептиви, клофібрат, октреотид, цефтріаксон.

У рідкісних випадках причиною холециститу можуть бути глисти (лямблії, аскариди).

Безперечним фактом вважається і генетична схильність: за статистикою, ризик виникнення жовчнокам’яної хвороби у людей, чиї родичі мали камені в жовчному міхурі, в 2-4 рази вище, ніж у людей, чия спадковість не обтяжена цим захворюванням.

Симптоми печінкової коліки

Напад жовчнокам’яної хвороби часто називають «печінкової колькою», але печінка тут ні до чого. Вся справа в каменях, які перекривають жовчні протоки, що з’єднують міхур з дванадцятипалої кишкою. Загострення може початися поступово, при цьому:

• з’являються гострі болі у правому підребер’ї. Найчастіше після рясної трапези, стресу;

• людина стає «жовчною» – дратівливою, млявою, сонливою протягом дня, а вночі може страждати на безсоння;

• стінки міхура розтягуються, в капіляри починають просочуватися жовчні кислоти, в результаті чого знижуються артеріальний тиск і частота серцебиття;

• нерідко виникає свербіж шкіри.

Сама колька розвивається стрімко:

• біль наростає протягом півгодини і стає нестерпним, віддає в праву лопатку, супроводжується ознобом, підвищенням температури;

• іноді може початися блювота, що не приносить хворому полегшення;

• можлива механічна жовтяниця (камінь перекриває жовчні протоки, блокуючи виведення жовчі), під час якої шкіра і білки очей набувають яскраво виражений жовтий відтінок.

Діагностика

Камені добре видно при УЗД.

Лікування жовчнокам’яної хвороби

Лікування повинне проводитися строго в хірургічному стаціонарі, під спостереженням лікарів! Підхід до лікування індивідуальний і залежить від безлічі причин: від того, як протікає холецистит, від наявності супутніх захворювань. Основний метод лікування жовчнокам’яної хвороби – операція, яка передбачає видалення органу-мішені, тобто жовчного міхура (холецистектомія). При наявності каменів в жовчних протоках, проводиться ревізія і видалення каменів з них. Іноді операції закінчуються дренуванням жовчовивідних шляхів для полегшення відтоку жовчі з печінки. Операція видалення жовчного міхура – друга з найбільш поширених операцій в хірургічних стаціонарах. Холецистектомія може виконуватися як традиційним методом (“порожнинна операція”), так і з більш косметичним доступом (“міні-холецистектомія”), при якому єдиний розріз шкіри в правому підребер’ї не перевищує 3-4 см.

Ще один вид операції при холециститі й жовчнокам’яній хворобі – лапароскопічна холецистектомія, якій зазвичай час віддається перевага. Вона є менш травматичною методикою хірургічного лікування. Суть цього методу полягає в наступному. Під загальним наркозом у черевну порожнину накачують через прокол черевної стінки спеціальну газову суміш для створення порожнини з гарним оглядом і можливістю подальшого введення маніпуляторів. На черевній стінці, в правому підребер’ї і над пупком, робляться 4 розрізи по 1см, а близько пупка – 2см. Через них у черевну порожнину вводять спеціальний апарат у вигляді трубки (лапароскоп), оснащений мікровідеокамерою, що передає зображення на монітор. Через інші проколи в черевну порожнину вводять мікрохірургічні інструменти-маніпулятори (ножиці, затискачі, электрокоагулятори для запобігання кровотечі або її зупинки і т.д.), якими і виконується саме оперативне втручання. Хірург маніпулює цими інструментами поза черевню порожниною пацієнта, орієнтуючись на монітор під контролем лапароскопа з відеокамерою всередині черевної порожнини. Видалення жовчного міхура протікає за звичайною схемою. Він разом з камінням витягується з черевної порожнини через один з розрізів (зазвичай біля пупка). Маленькі розрізи дозволяють звести до мінімуму кровотечу і біль у післяопераційному періоді.

Пацієнти самостійно встають вже на другий, а іноді й на перший день після операції. Швидше відновлюється функція кишківника. На другу добу дозволяється харчування. Порівняно з традиційним втручанням через широкий доступ, зменшується ризик утворення рубцевих зрощень всередині черевної порожнини після операції, післяопераційних гриж, гнійників та інших ускладнень. Цей метод може бути протипоказаний при повторних операціях, оскільки наявність спайок збільшує ризик пошкодження внутрішніх органів при введенні в черевну порожнину лапароскопа та інших інструментів. При вираженому запаленні, коли тканини жовчного міхура деформовані, потовщені, набряклі, проведення лапароскопічної операції також вкрай важко і небезпечно. У випадках, що ускладнюють виконання лапароскопічної операції, хірург переходить до традиційного (відкритого) способу видалення жовчного міхура.

Профілактика – здорова їжа

Треба більше рухатися, більше бувати на свіжому повітрі, не боятися фізичної роботи, частіше мати контакт з водою – це покращує постачання крові до печінки і зменшує застій жовчі. Слід боротися з шлунково-кишковими хворобами, зокрема запором.

Особливу роль у запобіганні застійних явищ у жовчному міхурі відіграє дієта. Адже певні продукти можуть робити кров густою й агресивною, інші –розчиняти холестерин, головний фактор утворення каменів.

Дієтологи кажуть, що захиститися від жовчних недуг можна за допомогою вегетаріанської дієти. Овочі, фрукти, ягоди, соки з них сприяють активізації процесів утворення і виділення жовчі, перешкоджають її згущенню, унеможливлюють запори. Багатьма дослідженнями доведено, що ті люди, в раціоні яких переважають такі продукти, на 60-70% запобігають утворенню жовчних каменів. Секрет в тому, що клітковина перешкоджає концентрації жовчі та її згущенню. Така натуральна їжа була у наших предків і хвороб, про які сьогодні йде мова, вони майже не знали.

Олексій Бовкун, завідувач хірургічним відділенням КП “3-я міська клінічна поліклініка ПМР

10 вересня – Міжнародний день гінекологічного здоров’я

Здоровий спосіб життя включає 4 основні складові: здорове харчування, заняття фізкультурою, відмова від шкідливих звичок, регулярний медичний огляд. Саме на медичних оглядах виявляється більша частина захворювань, про які людина навіть і не підозрює.

Але ж майже всі захворювання розвиваються поволі, непомітно. Регулярно здаючи кров або сечу, можна розпізнати початок таких захворювань, як цукровий діабет, панкреатит, атеросклероз, не кажучи вже про хвороби крові. Регулярні флюорографічні обстеження дозволять виявити пухлини, початок запалення легень, туберкульоз. По електрокардіограмі дізнаються про захворювання серця. Це ті процедури, які при проведенні медогляду є обов’язковими.

Основним завданням цільових медичних оглядів є раннє виявлення низки захворювань (туберкульозу, злоякісних новоутворень, хвороб системи кровообігу, органів дихання, гінекологічних та ін). Їх проводять або шляхом одномоментних оглядів в організованих колективах, або шляхом оглядів всіх осіб, що звертаються за медичною допомогою у відповідні лікувально-профілактичні установи.

Профілактичні огляди проводяться з метою попередження розвитку захворювань, їх виявлення на ранніх стадіях і вчасного початку лікування. Лікар загальної практики сімейної медицини в першу чергу має надавати консультативну допомогу щодо формування навичок здорового способу життя, які є факторами розвитку хронічних неінфекційних захворювань. Відмова від тютюнокуріння, вживання алкоголю, здорове харчування і раціональна рухова активність здатні значно покращити стан здоров’я людини.

Скринінг щодо гіпертонічної хвороби та інших серцево-судинних захворювань обов’язковий 1 раз на 2 роки для чоловіків, старших за 40 років, і жінок, старших за 50 років. Смертність від цієї групи захворювань найвища по Україні.

Кожна особа у віці 45+ повинна 1 раз на рік проходити профілактичний скринінг щодо цукрового діабету. Він полягає у визначенні рівня глюкози в крові.

Також 1 раз на рік рекомендовано проходити скринінгове анкетування щодо ризику туберкульозу і швидкий тест на виявлення антитіл до ВІЛ-інфекції. За наявності певних факторів ризику скринінги проводяться частіше.

Досить поширеними в нашій державі є онкологічні захворювання. Для раннього виявлення раку молочної залози за наявності факторів ризику жінкам 40+ рекомендовано кожні 2 роки робити мамографію. Якщо факторів ризику немає, то скринінг можна розпочати після 50 років.

Скринінгове анкетування щодо попередження розвитку колоректального раку та інших захворювань шлунково-кишкового тракту за наявності факторів ризику проводяться щороку з віку 50+, щодо попередження раку передміхурової залози – з 40 років при високому ризику розвитку хвороби.

Діти до 1 року мають бути оглянуті сімейним лікарем або педіатром 1 раз на місяць, старші діти – 1 раз на рік перед початком відвідування дитячих закладів.

Профілактичні огляди допомагають виявити захворювання вчасно, попередити його розвиток і ускладнення. Це допомагає залишатися здоровими і продовжувати активне повноцінне життя.

Профілактичний медичний огляд – одна з форм активної медичної допомоги населенню, спрямована переважно на виявлення ранніх форм захворювань. Розрізняють наступні види профілактичних медичних оглядів:

• Попередній – при прийомі на роботу, проводиться для того, щоб з’ясувати, чи не буде професія шкодити здоров’ю людини, або чи немає у людини захворювань;
• Періодичний – проводиться регулярно раз на два роки (для деяких категорій працівників щорічно) з метою виявлення захворювань, не сумісних з професією або виявлення професійних захворювань, а також для профілактики;
• Цільовий – проводиться з метою виявлення деяких небезпечних захворювань (наприклад, мамографія – рак грудей, аналізи крові – венеричні захворювання і так далі).

Якщо ви маєте якісь скарги, то з метою виявлення можливих захворювань лікар призначить всі медичні аналізи, запропонує відвідати ряд лікарів та призначить розширену здачу аналізів і проходження процедур. Рівень сучасної медицини досить високий. Деяких захворювань можна уникнути, якщо вчасно вжити заходів, деяким хворобам можна не дати розвинутися і досягти критичного рівня, якщо підтримувати здоров’я відповідними заходами.

Навіть якщо Ви не скаржитеся на здоров’я, відвідувати лікаря треба хоча б раз на рік.

Софія Лісна, акушер–гінеколог КНП «Кобеляцька міська лікарня»

8 вересня – Міжнародний день фізіотерапії

Важливим чинником медичної реабілітації є фізіотерапія, яка ефективно використовується на всіх реабілітаційних етапах.

Фізіотерапія – область медицини, що вивчає лікувальні властивості природних та штучно створюваних фізичних факторів, розробляє способи їх застосування переважно для відновного лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.  Це спеціалізована  галузь охорони здоров’я, сформована на науковій основі. Вона є спеціальністю, що протягом багатьох десятиліть існує, як самостійний розділ медичної науки. Сучасна фізіотерапія має в своєму розпорядженні  найбагатші природні і преформовані  фактори, які в більшості  випадків мають специфічний механізм дії, властивий тільки цьому методу. З появою сучасних фізичних методів лікування, що мають виражену знеболювальну, протизапальну та імуномодулюючу дію, з’явилася можливість застосування їх у гострий період, період загострення хронічного захворювання, травматичного ушкодження, а також у період реабілітації та для вторинної профілактики. Від своєчасності включення фізіотерапевтичних заходів до комплексу лікування  хворих  нерідко залежить наслідки захворювання в цілому.

Електролікування

Лікарський електрофорез – метод поєднаного впливу на організм постійного струму та лікарської речовини, що вводиться за його допомогою в організм. Лікарські речовини, введені за допомогою гальванічного струму, викликають безперервне та тривале подразнення нервових закінчень шкіри з включенням рефлекторних механізмів; вступають в обмінні процеси у зоні впливу. Вони впливають на фізіологічні процеси, надходячи в кров та лімфу, розносяться по всьому організму. Переваги методу лікарського електрофорезу:  створення шкірного депо, у якому лікарські речовини перебувають від 3 до 21 дня; вплив безпосередньо на патологічне вогнище; значне зменшення фізіологічних реакцій; безболісне введення лікарських речовин; неінвазивність методу; відсутність генералізованих алергічних реакцій.

Електросон – метод нейротропної терапії, що полягає у впливі на центральну нервову систему імпульсним струмом низької частоти та малої сили. Визначальна роль належить безпосередньому впливу імпульсного струму на структури мозку. При очно-соскоподібному розташуванні електродів імпульсний струм через очниці проникає в порожнину черепа, поширюється судинами і лікворними просторами. При електросні найбільшого впливу імпульсного струму піддаються підкірково-стволові утворення, розташовані поблизу основи мозку: таламус, гіпоталамус, гіпофіз, ретикулярна формація стовбура мозку, лімбічна система. В результаті значно покращується функціональний стан центральної нервової системи, корково-підкіркових взаємин, покращується вегетативне забезпечення різних функцій організму. Лікувальні ефекти: аналгетичний, седативний, гіпотензивний, гормональний, імунний, обмінно-трофічний.

Ампліпульстерепія – лікувальний метод, в якому  застосовується імпульсний струм синусоїдальної форми частотою 5000 Гц, модульований по амплітуді низькою частотою в межах 10-150 Гц. Важливою лікувальною  дією ампліпульстерепії є вплив її на чутливу та рухову (в режимі міоелектростимуляції) сфери нервової системи.

Ультрависокочастотна (УВЧ) терапія – метод, при якому застосовують вплив на ділянки тіла хворого безперервним або імпульсним електричним полем високої (27,12 МГц) або ультрависокої частоти (40,68 МГц). Лікувальні ефекти: аналгетичний, протизапальний, трофічний, десенсибілізуючий, стимулюючий процеси регенерації  у пошкоджених тканинах у т.ч. у кістковій тканині.

Дарсонвалізація – вплив з лікувальною метою імпульсним змінним синусоїдальним струмом високої частоти (110 кГц), високої напруги (20 кВ) та малої сили (0,02 мА). При місцевій дарсонвалізації між електродом і шкірою утворюється тихий або іскровий розряд, який подразнює рецептори шкіри або слизові оболонки. Виявляє знеболювальну, протизапальну, протинабрякову, протисвербіжну, спазмолітичну дію, стимулює процеси регенерації у пошкоджених тканинах, у шкірних покривах та слизових оболонках, підвищує тургор та еластичність шкіри, попереджає передчасне старіння волосся, стимулює проліферацію.

Дециметровохвильова терапія (ДМВ – терапія) – метод електролікування, що полягає у впливі на тканини організму електромагнітним полем надвисокої частоти 461,5 МГц (довжина хвилі 5,5 дм) та потужності до 60 Вт, а також 915 МГц (довжина хвилі 3,3 д за потужності до 30 Вт. Під впливом ДМВ у тканинах організму виникають виражені місцеві реакції: підвищується місцева температура на 1-2 градуси, значно посилюється мікроциркуляція, підвищуються ферментативні процеси та обмін речовин, стимулюється діяльність залоз внутрішньої секреції – глюкокортикоїдна функція надниркових залоз, тиреотропна функція. При застосуванні ДМВ-терапії виникають виражені протизапальні, знеболювальні, десенсибілізуючі, трофічні ефекти.

Ультразвукова терапія – лікувальний метод, у якому використовують механічні коливання частотою понад 20 кГц. Ультразвук має на організм механічну, теплову та фізико-хімічну дію. Мікровібрація на клітинному та субклітинному рівнях підвищує проникність клітинних  мембран. Тепло, що утворюється в тканинах, змінює дифузійні процеси, швидкість біохімічних  реакцій і викликає  виникнення температурних градієнтів.  Фізико-хімічна дія проявляється у генерації вільних радикалів, активуванні окисно-відновних процесів, утворенні біологічно активних речовин, зміні pH середовища. Для ультразвуку характерна дія на прискорення розсмоктування продуктів розпаду в осередку запалення, помірно розширює кровоносні судини, посилює кровообіг, прискорює регенеративні та репаративні процеси,

Ультрафонофорез лікарських засобів – поєднана дія ультразвуку та лікарської речовини. Ультразвукові коливання підвищують фармакологічну активність лікарської речовини, сприяють її підвищеному проникненню через потові та сальні залози. При цьому також можливий черезшкірний та міжклітинний шлях проникнення лікарських речовин у глибину біотканини. Для ультрафонофорезу використовують водні розчини лікарських засобів чи мазі.

Магнітотерапія – лікувальна дія на організм хворого постійним, змінним, пульсуючим імпульсним магнітним полем, що біжить або обертається, за допомогою індукторів електромагнітів, індукторів-солоїдів. Лікувальні ефекти: поліпшення кровообігу та метаболічних процесів у різних органах та системах, протинабрякове, знеболювальне, що стимулює регенерацію тканин організму, протизапальне.

Квантова терапія або низькоінтенсивна  лазеротерапія. Електромагнітні  хвилі оптичного діапазону

Встановлено, що квантова дія реалізує пристосувальні здібності, приховані в організмі, як на рівні клітини, так і всієї живої системи, швидко стимулюючи імунітет і рухаючи захисні механізми організму на активну протидію відхиленням (або змінам) при різних захворюваннях.

Переваги квантової терапії:  підвищення ефективності застосування медикаментів; значне зниження доз ліків, що призначаються, або повна відмова від них; скорочення у 2–3 рази реабілітаційного періоду;  скорочення термінів  лікування широкого кола захворювань; розширення можливостей амбулаторного лікування; високий  профілактичний потенціал;  відсутність побічних ефектів, неінвазивність та екологічна безпека. висока мобільність, можливість використання у різних умовах.

Ультрафіолетове випромінювання

Застосування  УФ-випромінювання для лікувальних та профілактичних цілей із довжиною хвилі 235-380 нм. Це  випромінювання  проникає в  поверхневі шари тканини на глибину 0,1-1 мм. Поглинаючись шкірою, УФ-промені призводять до виникнення фотохімічних та фотобіологічних реакцій.  Залежно від довжини хвилі УФ-випромінювання його біологічна дія проявляється по-різному. Спектр А – довгохвильове УФ-випромінювання, максимальна пігментоутворююча  дія при довжині хвилі 340 нм; найбільшу вітамін «Д»-утворюючу  дію мають УФ-промені В-діапазону (280-315 нм); найвищий бактерицидний ефект проявляється при використанні УФ- випромінювання С-діапазону (короткохвильове) з довжиною хвилі 100-280 нм. Лікувальні ефекти: бактерицидний, протизапальний, гіпосенсибілізуючий, репаративний, прискорення термінів консолідації кісток, нормалізація мінерального обміну (фосфор-кальцієвого), стимулювання утворення віт Д.

Ударно-хвильова терапія – це метод лікування захворювань,  заснований на впливі на тканини та органи фізичних властивостей акустичної (звукової) хвилі. Ударна терапія застосовується для лікування різних захворювань: урологічних, гінекологічних, дерматологічних, неврологічних, ревматологічних та ортопедичних. Екстракорпоральна ударно-хвильова терапія також використовується для реабілітації та в спортивній медицині. УХТ проводиться за допомогою спеціальних апаратів, що генерують звукові хвилі заданої частоти та тривалості.

Фізіотерапія, як частина медичної реабілітації, частіше має синдромальний, патогенетичний характер. Впливи фізичними факторами здійснюються на певні ділянки – зони проекції органів з урахуванням рефлекторних механізмів дії фактора. Лікувальні ефекти досягаються через вплив на центральну і вегетативну нервову системи, гормональний зсув, корекцію імунного статусу й метаболізму. Оптимізуються місцеві відновні процеси, при різних патологічних станах розвивається адаптація в цілому організмі, що дозволяє вважати фізіотерапію адаптаційним методом  лікування.

О.О.Костенко, лікар ФРМ Центру реабілітаційної медицини КП «ПОКЛ ім. М.В.Скліфосовського ПОР»

Відтепер в Обласній клінічній лікарні відновного лікування та діагностики з Центрами планування сім’ї та медичної генетики кожна жінка, незалежно від віку та статусу, наявності різних захворювань чи порушень здоров’я, проблем опорно-рухового апарату і способу пересування (крісло колісне, милиці, протези тощо), може отримати гінекологічні послуги в комфортних умовах – відповідно до своїх потреб. Це – четвертий подібний кабінет в обласному центрі.

 

Зручний для пацієнток медичний простір із найсучаснішим обладнанням журналістам презентували 4 вересня представники Департаменту охорони здоров’я ОВА та адміністрація закладу.

«Я сьогодні була приємно шокована, – говорить 42-річна Лілія Коновалова із селища Ланна. – Раніше огляд проходила у районній лікарні й не завжди це вдавалося з першого разу. Адже маю особливі потреби через діагноз дитячий церебральний параліч. Щоб піднятися на звичайне гінекологічне крісло, мені потрібна допомога кількох медиків. Тут усе надзвичайно зручно, комфортно».

У гінекологічному кабінеті безбар’єрного доступу достатньо місця для маневрів на кріслі колісному, є підіймальний пристрій, спеціальні опори-поручні, гінекологічне крісло та кушетка з регулюванням висоти. Для запису на прийом до лікаря акушера-гінеколога варто звертатися за телефоном (050) 305 86 04 (Полтава, вул. Шевченка,10).  Кабінет обладнаний Благодійним фондом «Здоров’я жінки і планування сім’ї» за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення та Партнерства ООН із захисту прав людини з інвалідністю.

Головний спеціаліст, експерт з акушерства та гінекології Департаменту охорони здоров’я ОВА Людмила Іванова розповіла, що такий кабінет адаптований до потреб будь-якої жінки: вагітної, літнього віку, з інвалідністю або тимчасовою непрацездатністю через травми, переломи тощо. Медичний персонал пройшов навчання не лише щодо специфіки роботи з людьми з інвалідністю, а й щодо особливостей консультування жінок, які постраждали від насильства.

«Допомога за принципом «одних дверей», – пояснила Людмила Іванова, – означає, що протягом одного візиту в цьому кабінеті можна не лише пройти огляд та отримати консультацію. Сучасна апаратура дозволяє прослухати серцебиття плоду, отримати його запис, щоб прослухати вдома. А ще тут одразу можна пройти онкоогляд, цитологічне дослідження, пап-тест, за потреби – кольпоскопію. Результати виводяться на монітор лікарю – йому відведена окрема робоча зона – і одразу заносяться до Єдиної системи охорони здоров’я. Портативний мобільний апарат ультразвукового дослідження на столику, як і кольпоскоп, можна підвезти безпосередньо до оглядового крісла. Результати обстеження також виводяться на монітор лікарю. Для пацієнток із вираженою спинальною травмою є навіть спеціальний помічник – підйомник на пультові.

Про маршрут пацієнта журналістам розповіла заступник головного лікаря з медичної частини Оксана Перцева. Вона показала все крило першого поверху, відремонтоване за кошти, зароблені закладом за програмою медичних гарантій, світлі кабінети, зручну санітарну кімнату для людей з особливими потребами. Пояснила, як просто скористатися підйомником на вході.

Здорові амбітні плани вдається втілювати у співпраці з донорами. За словами координаторки проєкту БФ «Здоров’я жінки і планування сім’ї» Тетяни Слободян, на сучасне обладнання проєкт витратив близько 500 тисяч гривень. Портативний мобільний УЗД-апарат придбано коштом Фонду ООН у галузі народонаселення.

Насамкінець Людмила Іванова пояснила, що скористатися комплексними послугами такого кабінету може будь-яка жінка, адже жодних направлень на огляд лікаря акушер-гінеколога непотрібно. Досить лише зателефонувати до реєстратури і записатися на прийом. Потребу УЗД-обстеження чи кольпоскопії визначає лікар під час огляду, він же призначить і виконає ці процедури протягом одного відвідування.

Довідково: досі в області було шість таких кабінетів: 3 у Полтаві та по одному в Кременчуці, Миргороді й Лубнах. Скажімо, в КП «4 міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» він розпочав роботу в листопаді минулого року. На підприємствах, де працюють жінки з порушенням зору, порушенням слуху, фахівці провели інформаційну роботу. Тож за пів року послугами гінекологічного кабінету безбар’єрного доступу скористалися майже тисяча жінок. Сьогодні серед його відвідувачок щодня є 3-4 пацієнтки з особливими потребами. Для них безбар’єрність є нагальною потребою.

Літо –  це пора квітів, фруктів, ягід, меду і комах. На просторах нашої країни представлена ​​величезна різноманітність комах, частина яких при укусах можуть спровокувати розвиток алергічної реакції у людей із підвищеною чутливістю.

Алергія на комах може з’явитися в будь-якому віці. Якщо після першого укусу червона пляма навколо місця укусу більше 10 сантиметрів, потрібно звернутися до лікаря-алерголога. Спеціальні тести покажуть – це місцева реакція або справжня алергія. Остання тягне за собою серйозні наслідки: імунна система сприймає цей білок, як дуже загрозливий, і виробляє антитіл більше в 10-100 разів. Цей гістамін викликає розширення судин, падіння тиску, зупинку серця, набряки.

 

У пацієнтів, чий організм надто сприйнятливий до отрути комах, може розвинутися не місцева, а системна реакція на укус. У цьому випадку буде потрібно кваліфікована медична допомога, бо загальна реакція організму становить загрозу для життя і здоров’я.

Серед симптомів системних алергічних реакцій:

• скарги на проблеми з диханням: вони можуть бути виражені досить сильно – аж до повної втрати можливості дихати;
• поява кропив’янки на великих ділянках тіла, включаючи ті, на яких укуси відсутні;
• великі набряки – набрякає не тільки область укусу, а й обличчя, гортань, шия, що відразу впадає в очі;
• пацієнт скаржиться на сильний приплив крові до обличчя , його почервоніння, відчуття жару;
• пульс стає занадто частим або зовсім безладним, що негативно позначається на роботі серцево-судинної системи.

Укус комара

Комар не є загрозою для здорової людини: невеликий свербіж і припухлість – це максимальні шкірні прояви від його укусу.

Алергія на комара  проявляється неприємним відчуттям поколювання, сверблячкою, почервонінням шкіри, набряком. У важких випадках спостерігаються:

• пухирі;
• набряклість кінцівки, обличчя або великого ареола навколо ранки;
• алергічний висип навколо ранки
• підвищення температури;
• збільшення лімфовузлів;
• зниження апетиту, порушення сну;
• як ускладнення – вторинна бактеріальна інфекція.

Всі прояви можна поділити на місцеві (набряки до 10 см в діаметрі тривалістю до 24 годин), загальні легкого та середнього ступеня (кропив’янка, свербіж, набряк Квінке), місцеві тяжкого ступеня (набряк гортані з асфіксією), загальні важкого ступеня – аж до анафілактичного шоку.

Перша допомога при гострій алергії на комариний укус:

• покласти охолоджуючу повязку з льоду, загорнутого в тканину;
• змастити ранку антигістамінной маззю;
• якщо немає мазі – докласти на 15-20 хвилин примочку з содовим розчином (1ч.л на склянку води);
• прийняти оральний антигістамінний препарат, продовжувати його прийом за інструкцією ще 3-5 днів.

Найкращий спосіб виключити алергічні прояви – профілактичний.

• Використовуйте сітки на вікнах, репеленти, фумігатори, закритий одяг. Майте при собі антигістамінні препарати для швидкого попередження важких проявів. Застосовуйте перед виходом з дому просочення для одягу, креми, лосьйони, спреї.

Укус мошки

Алергія на комах цього типу проявляється на речовини, що містяться в слині мошки. Вона найбільш поширена у дітей молодшого віку. Алергія на укус мошки проявляється наступними ознаками:

• місцеві – почервоніння шкіри, висипання (папули, бульбашки, плями), свербіж і біль, набряк кінцівок або обличчя;
• загальні – висока температура, зниження тиску, запалення лімфовузлів, в поодиноких випадках анафілактичний шок.

Перша допомога при укусі мошки здійснюється тим же самим способом, що і при лікуванні комариних укусів. Особливість прояву цього типу алергії полягає в сильному свербінні, що викликає бажання почухати пошкоджену ділянку. Щоб цього уникнути, рекомендується нанести асептичну пов’язку.

Укуси перетинчастокрилих (бджола, оса, шершень)

Алергія після укусу комах цих типів є найбільш сильною. Яд перетинчастокрилих має високу токсичність і може викликати сильну реакцію у алергіка. Комахи встромлюють змащене отрутою жало в шкіру (у випадку з бджолами жало залишається в ранці), і отрута досить швидко поширюється навколо ранки. Найбільш агресивними з трьох видів комах є оси: їх жало не залишається в шкірі, вони можуть кусати багато разів і не вмирають. Аналогічно діють шершні, хоча вони є менш агресивними.

Дія отрути проявляється по-різному. Отрута бджіл руйнує еритроцити, порушує нервові структури, викликає набряк, біль і запалення. Отрута ос і шершнів розширює судини, сприяє гемолізу еритроцитів, скорочує гладку мускулатуру.

Набряк при алергії на укус комахи – один з найпоширеніших симптомів. Часто набрякає ціла уражена кінцівка, очі або частина обличчя. Крім набряку також відзначаються такі реакції:

• місцева – пекучий біль, папули, почервоніння;
• загальна – озноб, гіпертермія, головний біль, прискорене серцебиття, задишка, нудота, блювота, непритомність;
• при ураженні обличчя або голови – запалення лімфовузлів, виражений набряк до 8 днів, запалення всіх тканин ока (панофтальміт), при укусі в рот, піднебіння або губи – сильний набряк аж до задухи.

Перша допомога при укусі бджіл – видалити жало зі шкіри, не пошкодивши мішечок з отрутою на ньому (використовувати пінцет, ніготь, стерильну голку від шприца);

• видалити отруту, що потрапила на шкіру, покласти содову примочку на 20 хвилин;
• нейтралізувати отруту: при укусі бджоли – промити лужним милом з водою, оси – розчином оцту і води (1: 1);
• обробити антисептиком, прикласти холод;
• прийняти всередину антигістамінний препарат і помазати антиалергійною маззю.

При серйозних загальних і місцевих проявах необхідно укласти хворого так, щоб голова і плечі були підняті. Ні в якому разі не варто розтирати або придавлювати місце укусу. Негайно накласти джгут вище місця укусу на 15 см (можливо туго перетягнути ременем, мотузкою, шматком матерії і т.п.), і лише потім видаляти жало. Якщо спостерігається зміна овалу обличчя, шиї, не слід давати хворому таблетку або воду – спроба ковтання може спровокувати задуху.

Рекомендується викликати лікаря відразу, якщо ви точно знаєте про свою алергії і високу ймовірність серйозних проявів при множинних укусах в обличчя.

Якщо хтось в сім’ї схильний до алергічних реакцій, необхідно твердо знати, як діяти при розвитку алергії на укус комахи, вміти грамотно і своєчасно надати першу допомогу. Пам’ятайте, що іноді від цього може залежати чиєсь життя.

При наявності алергії на комах необхідно завжди мати при собі антигістамінні препарати, антигістамінні гелі, щоб обробити місце укусу і дотримуватись правил обережності. Але навіть після першої самостійної допомоги треба викликати швидку або їхати в лікарню. Тому що після полегшення не виключена повторна алергічна реакція.

Сподіваюсь, що ці прості поради зможуть Вам допомогти. Будьте здорові!

                     Раїса Олефіренко,   лікар загальної практики-сімейний лікар КНП « Котелевський ЦПМСД»